Дорогий друже! Сьогодні ми
поговоримо з тобою про самовиховання! Що
це таке? Як Ти вже бачиш, саме слово утворене із двох слів «сам» і «виховання».
Отож, мабуть те воно й означає:сам себе виховую.
Я сподіваюсь,ти хочеш бути кращим,
хочеш змінити у собі якісь риси, виховати нові гарні риси. А всі зміни
потребують праці над собою. Це і є самовиховання. У індійців є давня притча, в
якій звертаються до людини: «Що ти дивишся на інших, що вони роблять і чого не
роблять? Подивися краще на себе, що ти робиш і чого не робиш? » Ти вже не
дитина, але ще не дорослий. Ти - підліток, тинейджер, як тепер модно говорити.
Звісно, це складний вік. Про це ми вже з тобою говорили. Але хто сказав, що
дорослішати легко?
Я впевнена, що ти, як і кожний твій
ровесник, претендуєш на те, щоб тебе визнавали дорослим. Але водночас ти не зі
всім ще обізнаний, не завжди знаєш, як себе повести в тій чи іншій ситуації,
тому й демонструєш іноді свою зовнішню незалежність, часом навіть нахабство, розв’язність. Це буває і вдома, і у школі. У тобі борються
протиріччя. Ти хочеш бути стриманим (а я в це вірю), а не виходить (знову цілий
урок розмовляв хто-зна про що), ти хочеш бути впевненим, а не підняв руку на
уроці (а раптом я не правильно відповім, засміють), хоча готувався до уроку,
сьогодні знову нагрубив мамі на її прохання сісти нарешті за уроки (а в душі ж
ти переживаєш, а сміливості вибачитись не вистачило)… Такий список твоїх
незрозумілих вчинків можна продовжувати.
Якщо все, що тут написано ти
приміряв до себе і сказав собі «Це – про мене.
І я хочу змінитись», то настав той час , щоб зайнятись самовихованням.
А самовиховання – це планомірна,
безперервна робота над собою. Чи готовий ти до такої роботи? Якщо так, то
вперед!
В першу чергу ти повинен знати, що для
подолання життєвих труднощів потрібний сильний характер, воля. Розкрию тобі
педагогічний секрет- деякі прийоми
самовиховання, а саме самопереконання, самонавіювання, самопідбадьорювання,
самозаохочення, самопримус, самоаналіз.
Конкретніше про деякі з цих
прийомів.
Самопереконання. Спробуй сам себе
переконати, що ти поступив у тій чи іншій ситуації правильно ( чи неправильно),
знайди підтвердження цього.
Перш ніж приступити до
самовиховання, ти повинен поставити перед собою завдання і цілі.
Самонавіювання. Для прикладу, ти
розмовляєш на уроках мало чи не весь урок, без упин , в більшості про те, що
абсолютно не стосується навчального матеріалу. Спробуй подумки повторювати «Я
ненавиджу свою безперервну балакучість. Я повинен і можу її позбутись».
Самопримус. Дуже допомагає у
боротьбі із лінощами, неорганізованістю, небажанням вчитися чи працювати. А
особливо він ефективний, коли ти примусиш себе зробити те. що найбільше не
любиш робити зазвичай.
Самоаналіз. Ти аналізуєш свої
вчинки, оцінюєш їх.
А як же на практиці?
- Спробуй щодня складати план на
наступний день (для цього заведи товстенький гарний зошит), а в кінці дня
ввечері відмічати, що із запланованого тобою зроблено, а що стало «хвостом».
Оцінюй кожний свій прожитий день, ті
справи, які ти зробив. Аналізуй свої дії, вчинки недоліки за день.
- Склади власні правила твоєї поведінки
( вони будуть доповненням до загальноприйнятих правил). Намагайся їх дотримуватись.
- Сплануй роботу над собою на
місяць, семестр або рік. Все залежить від того, як іриси особистості ти хочеш
сформувати в собі а яких позбутися. Це будуть твої самозобов’язання (для прикладу, виховати в собі наполегливість,
робити ранкову зарядку, позбутися
сварливості, досягти вищого розряду у спорті, тощо).
І ще одне, дуже важливе. Пам’ятай, що з тобою завжди поруч найближчі люди –
батьки, бабуся, дідусь. Якщо тобі важко
справитись із цим завданням, звернись до них по допомогу. Разом з ними сплануй
роботу по самовихованню, ділись із ними своїми невдачами, радощами і маленькими перемогами. Повір, що твої радощі,
перемоги чи невдачі – тої хні радощі, невдачі і перемоги.
А на завершення наведу слова великого Вчителя
В. О. Сухомлинського про самовиховання.
«Самовиховання потребує дуже великого,
могутнього стимулу – почуття власної гідності, поваги до самого себе, бажання
стати сьогодні кращим, ніж учора. Самовиховання можливе тільки за умови, коли
душа людини дуже чутлива до найтонших, суто людських засобів впливу – доброго слова,
поради, ласкавого чи докірливого погляду. Не може бути мови про самовиховання,
якщо людина звикла до грубості й реагує тільки на «сильне» слово, окрик,
примус. За самою суттю своєю самовиховання передбачає віру людини в людину,
звертання до честі і гідності людини».
Успіхів тобі.
Твоя Г. М. Дудар
Немає коментарів:
Дописати коментар