Показ дописів із міткою для класного керівника. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою для класного керівника. Показати всі дописи

пʼятниця, 18 травня 2018 р.

У Міжнародний день музеїв - до Тернопільського обласного краєзнавчого музею!



А чи знаєте ви, що
-урочисте відкриття Подільського музею Товариства “Народна школа”, колекційні збірки якого стали основою нинішнього  Тернопільського обласного краєзнавчого музею, відбулося 13 квітня 1913 р. 
-перша музейна експозиція була розміщена у чотирьох великих залах Товариства “Народна школа” на тодішній вулиці Качали, 2 (будинок зберігся, нині – це бульвар Тараса Шевченка). 
айбільшою була нумізматична колекція, тільки в експозиції було виставлено понад 1300 монет та 58 медалей різного часу.Серед виставлених природничих матеріалів був унікальний метеорит, вагою майже два кілограми.
-у роки Другої світової війни музей    був пограбований (вдруге це було під час зміни влади у 1939 р.). Гітлерівці вивезли 49 найцінніших живописних полотен західноєвропейських художників ХVІІІ – ХІХ ст., решту колекцій було врятовано завдяки мужньому вчинкові наукового працівника музею Стефанії Садовської, яка самотужки перенесла фондові збірки у глибокі підвали музею та оберігала їх до закінчення бомбувань у місті. 1948 р. вона була нагороджена орденом “Знак Пошани”.
        Кількість врятованих по війні експонатів становила майже 26 тисяч одиниць збереження.
Більше цікавого про наш музей на сайті  тут:
Цікавинки про музеї


Капітолійський Музей (Capitoline Museums), найстаріша публічна колекція мистецтв в світі, почав свою роботу в 1471 році, коли папа Сикст IV пожертвував ряд важливих для народу Рима древніх скульптур; музей Ватикану (Vatican Museums), другий найстаріший у світі музей, він почав свою історію з моменту першої публічної виставки, котра складалася так само з представлених публіці колекції скульптур, збирання якої було ініційовано Папою Юлієм II ще в 1506 році; Британський музей (British Museum) вперше був відкритий для публіки 15 січня 1759 року.
Міжнародний день музеїв з’явився в календарі в 1977 році, коли на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums - Міжнародна рада музеїв) була прийнята пропозиція радянської організації про встановлення цього свята. І з 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах. (за матеріалами https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=105&year=2018
  Сьогодні попри те. що небо було захмарене і заплакане, ми вирішили провести останні уроки не де-інде, а у нашому краєзнавчому музеї. Тим паче, що саме сьогодні Міжнародний день музеїв. Спочатку переглянули експозицію старовинних ікон з фондів музею у виставковій залі, відвідали залу, присвячену Георгу Пінзелю, а також виставку витинанок і народних ляльок "Мережана весна".  



А далі - пізнавальна прогулянка залами музею.Дехто, вявляється, вперше тут був.




Вирішили, що на наступний рік разом підемо на "Ніч в музеї".






неділя, 22 жовтня 2017 р.

Подорожуємо. Івано-Франківськ - Крилос-Галич-Підгайці

Добігають останні теплі дні осені. Тож ми ще встигли захопити сонячних промінчиків під час нашої першої цього навчального року подорожі.
 Цього разу наш маршрут пролягав до сусіднього обласного центру Івано-Франківська. потім - Крилос, Галич і найменший районний центр Тернопільщини м. Підгайці.
 Гідом  був Олег Миколайович. Від нього ми дізнались багато цікавого впродовж всієї екскурсії.

 Перша зупинка - Івано-Франківськ. Чудове затишне прикарпатське місто, обласний центр .Чимсь трішки нагадує Львів, чимсь - наш рідний Тернопіль.
Екскурсія містом розпочалась на головній площі міста.






У колишньому Станіславові ( чи Станіславі) є своя стометрівка довжиною 450 метрів, яяка нагадує львівську. Хоча нам здалося. що вона все ж не така людна. Але має свою родзинку - металеві ковані скульптури вздовж  цієї пішохідної прогулянкової зони.  Виявляється, у 2003 році у місті стартував фестиваль "Свято ковалів". От з того часу у місті і з'являються нові ковані скульптурні шедеври. Кому цікаво, може більше прочитати про ці скульптури тут:http://report.if.ua/gazeta/neformat/Misto-kovanyh-skulptur/





 Цікавинкою є фонтан схожий на літаючу тарілку. Під ним можна сховатися. Особливо  це . мабуть, весело. коли фонтан працює.



Побували ми у Музеї  мистецтв Прикарпаття, який розташований у найдавнішій архітектурній споруді міста - ренеснсному Костелі Непорочного зачаття Діви Марії 17 століття. Мали можливість побачити полотна Антона Монастирського, дерев'яні скульптури всесвітньо-відомого скульптора Йогана Георгія Пінзеля, які 2013 року побували у французькому Луврі. Велика колекція творів сакрального мистецтва заворожує.











Звісно, не могли оминути увагою знамениту Івано-Франківську міську ратушу, Кафедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці УАПЦ, фортечну галерею "Бастіон" ( тут можна побачити схованого під скло мури єдиного вцілілого
 південно-західного бастіону та каземати.  А ще тут безліч цікавих крамничок,  арт-майстерні, де художники проводять майстер-класи тощо).



















 Ну а дівчатка, звісно. посиділи у кріслі поряд із австрійським паном Францем.







Далі був Крилос. Саме тут починалася історія славного Галича, тут похований князь Ярослав Осмомисл. Тут кожен камінь дихає історією.  Тут  у церкві Успіння Богородиці знаходиться чудотворна ікона Матері Божої.
В музеї історіїї Галича ми побачили унікальну виставку церковної атрибутики.



































 Стародавній Галич зустрів нас похмуро. Вже трішки сутеніло. небо затягли хмари. Але попри все ми оглянули великий макет стародавнього міста. Він набагато більший за  макет нашого Тернополя. Поряд знаходиться музей караїмів.  На жаль. він був закритий. Але Олег Миколайович нам трохи розповів про караїмів. 



















 Розпочався дощ. Тож далі наша подорож була під шум дощу.  не припинився він і в Підгайцях.
 Підгайці - місто із унікальною архітектурою. Щоправда. у дуже занедбаному. зруйнованому стані, що дуже сумно. Гадаю,  наші юні туристи мають це бачити. Може. вони докладуть у недалекому майбутньому зусиль, аби зберегти хоча би те, що залишилось. для нащадків.  















 Подорож добігла кінця. Мрія завершити її пікніком у лісі. на жаль. не збулася. Завадив дощ. Але, як на мене. діти,. ви отримали більще.  Ви доторкнулись до історії рідного краю, дізнались те, про що не чули на уроках у школі, від батьків. Можливо, хтось з вас захоче через багато років ( чи не уже)  ще побувати у цих краях, а хтось спробує щось змінити  у своєму житті. Приєднуюсь до побажання Олега Миколайовича: подорожуйте!  Життя таке коротке, що не варто його витрачати намарно. Полюйте за новими цікавими, корисними враженнями!
Це лише коротенький звіт про подорож.