З Днем соборності України!

 Понад 90 років тому відбулась значуща подія для українського народу -22 січня 1919 року дві суверенні українські держави УНР і ЗУНР об'єднались в самостійну соборну державу. Акт Злуки був проголошений на Софійському майдані в Києві.Ця дата стала навічно закарбувалась в історії України і стала національним святом. Тож нехай цей день для нас усім буде життєдайним джерелом надії на краще майбутнє.
Наша сила - в єдності. Слава Україні та її народові! Хай береже нас Господь!. Миру всім і Божої благодати!

Козацькі забави

Сьогодні у нашій школі - козацькі забави. Зазвичай вони писвячені святу Покрови, яке настане незабаром. У цих веселих змаганнях взяли участь команди  7-х класів. Розпочалось спортивне козацьке свято акапельними виконанням Гімну України. Для наших учнів це завжди дуже хвилюючий момент.  Першим було змагання отаманів. Їм пропонувались запитання з історії козаччини. Після цього отамани показали своє вміння віджиматись від підлоги. Напевно, найвеселіше було спостерігати за перетягуванням канату. Тут команда 7-А перемогла. Найцікавіше те, що у команді були троє дівчат! Це було веселе видовище! Не менш веселою була естафета. Особливо, коли Богданові довелось тягти на собі Юрка. Дівчата - молодці! Вони пищали. кричали, вищали, підбадьоруючи своїх козаків.  А ще вимагали таких же забав для козачок.

В результаті премогли відразу дві команди - 7-Б та 7-А, ми посіли друге місце, але особливо не засмутились. Адже у вівторок  важливі міські козацькі забави. Ось там би перемогти. А це була лише генеральна репетиція. Взагалі, хлопці 7-В , ви - великі молодці! Бажаємо вам перемоги на міських змаганнях. 

 Більше світлин тут http://vk.com/album81443393_203997741

Сьогодні - Різдво за Григоріанським календарем

Це день-спогад про диво народження у Вифлеємі Сина Божого Ісуса Христа. Католицьке Різдво (так часто називають це свято) є офіційним державним святом і вихідним днем у більш ніж ста країнах світу.З історії відомо, що вперше Різдво у римо-католиків почали святкувати у 4 столітті нашої ери, хоча питання про точну дату народження Ісуса Христа й досі активно обговорюється і вважається до кінця не вирішеним.Григоріанський календар був запроваджений 4 жовтня 1582 року Папою Римським Григорієм ХІІІ. Середня тривалість року у цьому календарі становить 365 днів 5 годин 49 хвилин і 12 секунд.. Кожний рік триває 12 місяців з різною кількістю днів, місяць лютий триває 28 днів у звичайні роки , а 29 днів - у високосні. Початком року вважають 1 січня.В Україні григоріанський календар було запроваджено одразу ж  в тому ж 1582 році, після ухвалення його Папою Римським. На той час українські землі входили до складу Речі Посполтитої, яка була католицькою державою. Але на той час між польською католицькою і українською православною церквами була вельми напружена ситуація, через що спроби змусити православний світ прийняти Григоріанський календар могли лише ускладнити ситуацію. Тому українська православна, так само як і греко-католицька, церква і досі дотримується Юліанського календаря.Якби там не було вітаю усіх, хто святкує Різдво сьогодні! Сьогодні ми разом  - я і мій 6-В - привітали з наступаючими Новорічним та Різдвяними святами батьків, запросивши їх на Новорічно-різдвяну казку.

Детальніше про свято на сторінці "Мій клас"

http://halinadudar-teacher.blogspot.com/p/blog-page_9991.html

Прийшов Наум - берися за ум

Сьогодні  _ день Наума. За народними уявленнями, Наум - покровитель розуму, знань,  доброчинства, а тому селяни були преконані: якщо на святого пророка розпочинати навчання, то дитина краще вчитиметься, набереться ума-розуму: "Пророк Наум наведе на ум" . У 18 столітті в Україні був дуже високий рівень освіти, майже у кожному селі були школи, а за рівнем освіченості , письменності українці випереджали найбільш розвинені європейські країни.
Напередодні Наума батьки відвідували дяка ( на той час дяк ввіжався найписьменнішою людиною на селі, пізніше - вчителя) і зголошувалися про оплату. Оплатою було обдарувати салом чи ковбасами на різдвяні свята, забезпечити дровами на зиму тощо. Ввечері до "кашоїда" (дитини) мав прийти хрещений батько із букварем. Посеред хати ставили велику діжу, накривали її кожушиною. Хрещений батько брав до рук ножиці і підстригав похресника, щоб "нваука добре до голови йшла". Потому обидва сідали за стіл і разом вивчали напам'ять кілька літер. Мати тим часом готувала пшоняну кашу. Саме пшонянка вважалася ознакою доброго навчання, бо "щоб осягнути науку, треба чимало каші з'їсти". Перед сном годилося скупатися у ночвах, вимити голову зіллям і підготувати чисту сорочку.  А вдосвіта батько з дитиною йшли до церкви, де панотець читав над головою майбутнього учня Євангелію.

В той день вдома до столу подавали тільки кашу. Після цього школяр ставав навколішки і молився вголос. А мати благословляла його іконою. Потім витягували свячену вербову гілочку, і батько тричі стьобав нею сина. Далі хлопець брав до рук горщик з кашею, загорнений в рушник, батько - могорич, і вони вирушали до школи. Після частування та розмови із дяком (вчителем) батько заходив до церкви, ставив свічку перед покровителем і промовляв: "Святому на пошану, а моєму синові - на розум" . Окрім Наума, покровителями вважались також Іван Богослов, безсрібники Кузьма та Дем'ян. До них мали звертатись   з молитвою учні, починаючи навчання. (За книгою "Твоя країна - Україна". Вид. дім "кола")

Великі про навчання

Учітеся...читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Т. Г. Шевченко

Існує єдина насолода в житті - навчатися!
Франческо Петрарка


Якби ви вчились так, як треба,
той мудрість би була своя.
Т.Г.Шевченко


Мета навчання - навчитися обходитися без вчителя.
Елберт Хаббард

Поки не упріти, поти не уміти.
Українське прислів'я

Просвіта робить людину мудрішою. але не кращою.
Георг вільгельм Фрідріх Гегель

Фестиваль відбувся!

Фестиваль відбувся! Все! Тепер, нарешті, можна трішки перевести подих, бо відпочивати особливо нема коли - наближається свято Миколая, Новий рік, Різдво. Тож для класного керівника робота завжди буде. Нема нам спокою, і дітям - теж.
 Коротенько про ІV Благодійний  шкільний фестиваль української пісні  "Як у нас на Україні" у цьому пості. Майже три місяці підготовки, два тижні прослуховування, сто раз переписаний сценарій на кожний з двох фестивальних днів, презентації, безконечне нагадування про малюнки на конкурс "Намалюю пісню" та творчі роботи на ярмарок, безсонні ночі - все це позаду.  І сьогодні, коли пристрасті вляглися, втишились, згадую лише приємні моменти. Цього року у фестивалі взяли участь близько ста учасників, проспівано 46 пісень. Майже 5 годин живого звуку, позитивних емоцій. Я задоволена . А тим більше для мене дуже важлива думка Євгена Мироновича Лазорка, котрий мені сказав, що цього року рівень був набагато вищий, аніж  за всі минулі роки. Хоча у рівні майстерності виконання нашими дітками пісень, безперечно, його заслуга. Усі роки фестиваль збирав багато глядачів, але цього року, як ніколи, два дні поспіль зала була переповнена . Емоції били через край. Глядачі бурхливими оплесками зустрічали кожного виконавця. А було кого слухати! У залі були батьки, родичі, друзі учасників, вчителі.
Сьогоднішній фестиваль був присвячений  95 річниці з дня народження композитора Платона Майбороди, автора понад 200 пісень, серед яких такі відомі на весь світ, як "Пісня про рушник", "Моя стежина", "Київський вальс".. Ці пісні звучали із фестивальної сцени у виконанні вчителів, учнів... У фестивалі цього року взяли участь чудові родинні колективи. Їх з кожним роком стає все більше. Вперше виступив вчительський дует  Сергій Антогнюк та Надія Зазуля. Саме вони виконали "Пісню про рушник". Ми мали чудову нагоду послухати нові пісні у виконанні наших гостей із інших шкіл, зокрема з ТЗОШ №9, ТЗОШ №22, НВК №28, дитячого будинку "Сиротинець". Не забувають про фестиваль і ті, завдяки кому народилось це свято - мої випускники - учасниці гурту "Самі собою". Полонили глядачів найменші співаки - першокласники. Лише один прикрий момент - не відбулась запланована ярмарка.  Кошти, виручені від продажі квитків на фестиваль, ми передамо батькам онкохворих дітей, котрі пребувають на лікуванні  у з гематологічному  відділенні міської дитячої лікарні. Про це прозвітую згодом ( з понеділка).В одному пості неможливо описати фестивальне дійство, то ж я викладаю світлини. За кілька днів обіцяю велику статтю і фільм, який знімав наш Сергій Миколайович  Антонюк.

Андрій Смерека і Василь Мутерко
 із ТЗОШ №9 запалили зал

Гурт "Самі собою", мої

Назар Волянський із ТЗОШ №22
 - улюбленець публіки

Наші мама Ольга та донечка Настя Мартинюк

Чудовий квартет із ТЗОШ №9

Родина Яков'як

Мої Юра, Софія і Юля продають квитки
 на фестиваль

Коли співали Настя і Христинка "Пісню про маму,"
 у  глядачів на очах були сльози

Назар Грабовський і Валерія Грицик - 
11-класники співають пісню про кохання "Чекає на неї"

Сергій Зубрецький та Віта Савечко виконують
 пісню Платона Майбороди  "Ми підем , де трави похилі"

Христинка Калушка  і Таня Пізюта  співають пісню 
про Україну
( з дитячого будинку)

Син дарує мамі Наталії Бойко квіти

Іринка Кузьмінчук

Мій дует "Надя + Надя" - мама і донечка
 (мій - з мого класу)

На сцені - першачки. Це їх дебют.

Весела пісня "Черевики"

Мама Світлана і донечка Вероніка Гусак 
співають пісню В. Івасюка "Водограй"

Настя Гулько і танцювальний гурт
 "Тернополяночка" із НВК №28

Глядачі

 

Софійка Канчук, Надя Щур, Софійка Попів 
та Лєра Токарчук

"Очерет, осока".. Стьопа Гирила

Пісня"Файне місто Тернопіль" - моя Юля Вуйчик

Понад 100 малюнків на тему "Намалюю пісню"

З Днем знань!

 Сьогодні - 1 Вересня! З Днем знань усіх - і дорослих , і малих! Державним святом в Україні його було проголошено 1 вересня 1984 року Верховною Радою СРСР.

Святковий  фоторепортаж із нашої рідної 19 школи

Мої