Показ дописів із міткою фільми. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою фільми. Показати всі дописи

четвер, 14 листопада 2019 р.

Подорожуємо Містом Многокутників


Цього місяця 5-класники ознайомилися із многокутниками: трикутниками, чотирикутниками.
Отож вирішили створити маленьку відеоподорож Містом Многокутників. 



неділя, 4 лютого 2018 р.

"Журавлі-журавлики". Фільм -спогад про шкільний театр "Журавлик" (1992-2004)


Театр створений у лютому 1992 року. останній виступ учасників театру відбувся у грудні 2004 року. За роки існування акторами були близько 100 учнів нашої школи. У репертуарі близько двадцяти різних спектаклів, кожний з яких зіграно по-два-три рази.
 Це були незабутні сторінки історії нашої школи.
Незмінними режисерами і художніми керівниками були Галина Дудар і Галина Бутрин, музичним керівником - Євген Лазорко.


субота, 12 серпня 2017 р.

[ТЭД] Седрик Виллани: В чём прелесть математики? (2016)


Седрік Віллані  французький математик і політичний діяч, директор Інституту Анре Пуанкаре і професор Університету Клода Бернара в Ліоні, лауреат Премії Філдса у 2010 році.
Спеціалізується в аналізі, працює над проблемами статистичної фізики (рівняння Больцмана), оптимізації. ріманової геометрії. 


Народився 5 березня 1973 року в Брів-ла-Дордонь  у родині учених та митців.  Батьки викладали літературу, дядько Філіп - професор математики, дядько Арнод Віллані - професор філософії. Один з братів Седріка - композитор, який пише музику до фільмів.
Докладніше про вченого дивись тут:
https://fr.wikipedia.org/wiki/C%C3%A9dric_Villani
https://elementy.ru/nauchno-populyarnaya_biblioteka/432359/Sedrik_Villani_Lyublyu_khodit_bosikom_Nichto_ne_dolzhno_meshat_rabote_mysli




четвер, 26 червня 2014 р.

Хочете досягти успіху і стати мільйонером - займайтесь математикою! Моменти іх життя мільярдера

8 липня 1839 народився Джон Девісон Рокфеллер (1839-1937), американський промисловик і мультимільйонер. В кінці 1998 Рокфеллер очолив список найбагатших людей в історії США. Його статки оцінювались в $190 млрд. у перерахунку  на сучасні ціни.
 Про жодну людину із фінансового світу не поширювалось так багато пліток. легенд. слухів як про нього. Говорили про те, що в його жилах тече кров самого наполеона Бонапарта і Рішельє, що він споживає виключно чорний хліб, що спить взагалі по три години на добу. Як би там не було, але Джон Девісон буа далеко не блоагородного походження. Його батько, з
якого не вийшов лікар, був дрібним торговцем.
У дитинстві Джон дістав суворе виховання. Його мати вважала, що виховання дітей повинно будуватися на трьох речах: різках, Біблії і баптистькій церкві. До кінця життя Рокфеллер вважався зразковим вірянином.
А от вчився у дитинстві Рокфеллер неохоче. Його цікавили лише математика і. А ще серед улюблених предметів Джона був "Слово Боже", вивченню якого він присвячував весь свій вільний час. "Я занадто був зайнятим власним розвитком, щоб просиджувати дорогоцінний час за партою", - згодом скаже Рокфеллер своєму найкращому другові - мультимільйонеру Генрі Форду.

 Із спогадів Рокфеллера:
" Одного разу, у 12 років, я з братами працював на картопляних полях у одного нашого сусіда. Роботи було дуже багато, а сил у мене і моїх хворих і голодних братів було мало. Сусід нам майже нічого не платив, а все, що у мене з'являлось після закінчення трудового дня, я відкладав у фарфорову скарбничку. Кожного вечора після роботи я розглядав мои мізерні багатства і роздумував над тим, як же важко вони дістаються людині. Мені тоді здавалось, що обов'язково стану згорбленим рабом цих блискучих монет. Через деякий час я дізнався про банківський процент а також про те, що якщо покласти  в банк 60 доларів, то я зможу отримати ті самі гроші за той самий строк, нічого в той же час не роблячи. З тих пір я вирішив зробити гроші своїми рабами".

Бережливе ставлення до грошей проявлялось у хлопчика у всьому-починаючи від їжі і закінчуючи зошитами, ручками.... Джон писав твори і розв'язував задачі переважно на роворотах щотижневих журналів, які передплачував батько. Всі зекономлені на зошитах і альбомах гроші майбутній мільярдер витрачав на власну птахоферму, ня якій розводив гусей. індичок, яких сам потім продавав на недільних ярмарках. Він сам складав примітивні бізнес-плани, креслив наївні фінансові графіки і вів власну бухгалтерію.
 Прагнення Рокфеллера вижити у кожній ситуації аж до останнього цента стало легендою. "Я прокладаю свій курс лише при допомозі цифр, більше мені нічого не потрібно," - говорив він. Усі свої витрати він з дитинства заносив у зошит. Його діти згодом отримували на день по два цента за відмову від солодощів, 5 центів - за годину занять музикою і 10 центів - за  стругання олівців.

 Коли Рокфеллер був молодим, він говорив, що унього є дві мрії - заробити сто тисяч доларів і дожити до ста років. Він помер  у 1937 році - не дожив до сторіччя лише два роки. Аде з першим своїм завданням він цілком справився. У 74 роки його статки становили 318 мільярдфів доларів ( за курсом на кінець 2007 року).
З самого початку своєї діяльності Рокфеллер десять відсотків від свого доходу жертвував церкві., активно займався благодійністю. Його ім'я в історії залишиться як ім'я великого філантропа.
 І насамкінець правила Рокфеллера

"Правило 1: Якщо ви думаєте, що вам не вистачає  грошей, терміново створіть власний  бізнес.

Правило 2: Менше працюйте  на когось. Чим більше ви  працюєте  на чужого дядю, тим гірше живете.

Правило 3: Економте. Шукайте місця, де можна купити продукти дешевше. Складайте список покупок і дотримуйтеся його.

Правило 4: Шлях до  великого багатства – пасивний дохід, який  капає вам на рахунок незалежно від  ваших зусиль. Створіть  для себя джерело пасивного доходу і насолоджуйтесь життям.

Правило 5: Подумайте про  те, як можна заробляти мінімум 50 тисяч доларов на місяць. Можна більше, менше ні – стілько багаті люди витрачають на місяць.

Правило 6: Більше  спілкуйтесь (особливо  з успішними людьми). Люди, які не вміють спілкуватись, рідко стають багатими.

Правило 7: Придивіться  до  свого оточення. Навіть  у  дуже багатих людей завжди знайдуться бідні родичі, друзі та  інші прохачі,  які  швидко зруйнують  усі великі мрії, цілі і плани.

Правило 8: Будьте на 100% відповідальними за своє життя. Бідность приходить, коли людина думає, що вона не відповідає  за те, що  з нею відбувається.

Правило 9: Вивчайте біографію і думки великих багатих людей.

Правило 10: Мрійте! Дуже  важливо  мати  мрію і вірити в те, що вона збудеться. Людина вмирає, коли перестає мріяти.

Правило 11: Допомогайте людям. Не  через гроші – від душі! Але лише  тим людям, які  насправді потребують допомоги.  Вони  не обов'язково мають бути вашими друзями чи родичами. 

Правило 12: Як  мінімум 10% прибутку  віддавайте  на благодійність."

Ну що скажете? Як вам правила Рокфеллера?

  Якщо вам цікаво дізнатися більше про цю людину, яка створила себе, якщо ви - батьки і мрієте виростити мільйонера з великою душею, читайте тут:

Як виростити Рокфеллера




Джон Рокфеллер. Цитати. Мудрі думки
Фільм "Гении и злодеи. Джон Рокфеллер"
12правил багатства

середа, 26 березня 2014 р.

Мандрівний математик


26 березня 1913 року в столиці Угорщини Будапешті у сім’ї єврейських учителів Анни і Лайоша Ердешів народилась третя дитина – хлопчик, якого назвали Полом. Пол став єдиною дитиною у подружжя, адже його старші дві сестри померли до його народження у віці 3 та 5 років.
У 1914 році батько Пола потрапив у російський  полон ( йшла Перша світова війна). Мати ж продовжувала викладати математику. Вихованням хлопчика займалась  гувернантка-німкеня.
Пол ріс надзвисано допитливим і обдарованим хлопчиком. У три роки він чудово рахував. а у чотири спокійнісінько вираховував подумки вік своїх друзів у секундах. Мати, побоюючись інфекційних хвороб, найняла для сина приватного вчителя. Тож освіту маленький Пол отримав вдома. Взагалі, побут хлопця великою мірою залежав від батьків. За власними спогадами математика, навіть шнурівки на черевиках він навчився зав’язувати років у одинадцять, а скибку хліба власноруч намастив маслом у 21 рік. За словами Пола у старших класах він навчався що через рік, бо мати оберігала його, щоразу змінюючи школу в залежності від думки, яка у неї склалась щодо тієї чи іншої школи.
З 1928 року євреям дозволили навчатись у в угорських вищих навчальних закладах за умови, що вступник  є переможцем національних конкурсів. Так у 1930 році Пол Ердеш сімнадцятирічним юнаком вступив до Будапештського університету. За чотири роки він отримав звання доктора і виїхав у  Манчестер. що у Великобританії, де отримав стипендію. Подорожуючи Англією, Пол Ердеш познайомився із математиками Годфрідом Г. Гарді з Кембріджа, Станіславом Улямом. який емігрував  зі Львова.
 У 1938 році математик отримав першу посаду у США в Прінстоні. та довго не затримався, бо керівництво вважало його «дивакуватим та нетрадиційним». З того часу Ердеш став мандрівним математиком. Він мандрував з одного математичного інституту до іншого, і так до кінця життя.

Ердеш подорожував між науковими конференціями і домами колег по всьому світу. Він з’являвся на порозі із словами « мій мозок відкритий» і залишався на час, небхідний для спільної підготовки кількох статей, щоб знову поїхати  далі ще за кілька днів. Він щедро ділився із оточуючими своїми математичними ідеями, легко відгукувався на чужі ідеї.
У 1941 році із Полом Ердешом стався курйозний випадок. Йшла Друга світова війна. Пол разом із колегами Артуром Стоуном та Шізуо Какутані виїхали на природу до моря. Друзі не помітили вивіски «Вхід заборонено». тому преспокійно фотографувались на пагорбі з вежеюна згадку. За це їх ФБР звинуватило у шпіонажі і заарештувало. Непорозуміння було швидко вирішене, але факт запису до актів ФБР перешкоджав Полові пізніше у часи непримиренного антикомунізму в США у 1940-1950-ті роки.
Лише через 10 років у 1948 році Ердеш зміг відвідати свою матір і друзів в Угорщині.
1952 — отримав місце в університеті Нотр Дам (США), у 1954 році, незважаючи на попередження комісії про втрату права повернутись при виїзді за межі США, Ердеш вирушив на конференцію до Амстердаму і втратив «зелену карту».
У 1960-х рр. він погодився працювати в Єрусалимському університеті, бо в Англії та Нідерландах його перебування було небажаним. Лише 1963, після багатьох відхилених запитів, він отримав дозвіл на в'їзд до США. Офіційно причину відмов не називали. Пізніше на основі службових документів виявилось, що негативно вплинули арешт у 1941 році та знайомство з китайським математиком Лу-Кенґ Хуа..
30 років він офіційно вважався працівником університету в Єрусалимі, насправді ж, за своєю уже звичною манерою, подорожуював з одного універститету до іншого, щоби співпрацювати з колегами-математиками. У цій співпраці Ердеш опублікував близько 1.500 наукових статей (більше за будь-якого науковця-математика). Ердеш був одним з найплідніших математиків, що коли-небудь публікували свої праці — другим після Леонарда Ейлера. «Якщо Ейлер видав більше сторінок, то Ердеш більше статей»  Він написав понад 1.500 математичних статей у співавторстві з 509 колегами й щиро вірив і доводив у житті, що математика -це соціальна діяльність.
Це стало приводом появи «чисел Ердеша» Так, математикам, що напряму працювали з Ердешем, ставлять у відповідність число Ердеша «один»(509 осіб). Ті, хто працював з кимось, хто має число 1, але не працював з самим Ердешем, дістають число Ердеша «два»тощо.
Щоб продуктивніше працювати, Ердеш спав лише 4-5 годин на добу
Помер математик від серцевого нападу під час конференції у столиці Польщі варшаві. У кишені його піджака був білет на літак до Вільнюса. де мала відбутися його наступна конференція. Пола Ердеша не стало 20 вересня 1996 року.
У 1983 році Пол Ердеш став Лауреатом премії Вольфа з математики.
Ніколи не був одружений і не залишив нащадків. Усі зароблені будь-коли гроші віддавав на підтримку талановитих студентів або призначав як премію за розв'язання складних задач.
У 1993 році, за три роки до смерті математика, під назвою «N — це Число: Портрет Пола Ердеша» вийшов документальний фільм про життя вченого та за його участю.
Наукові досягнення Ердеша в основному стосуються теорії чисел та комбінаторики. Окрім того він був першим у використанні доведень теорії ймовірності у теорії чисел і теорії графів. Його мало цікавила розбудова певних теорій, більший інтерес викликали спеціальні проблеми, особливо їх якомога прості, елегантні та наочні доведення.
Ще у 1931 році,навчаючись в університеті в у Будапешті, він знайшов елегантне елементарне доведення постулату Бертранда, який вперше був доведений  російським математиком Пафнутієм Львовичом Чебишовим у 1850 році.
У комбінаториці Ердеш працював зокрема над теорією екстремальних графів, питаннями комбінаторики в елементарній геометрії і теорії Рамсея. Тут він був причетний до доведення теореми Ердеша-Секереша  у1935 році.
У 1939 році він разом з Марком Кацом довів теорему Ердеша-Каца про те що кількість простих дільників числа є, в деякому сенсі, нормально розподіленою. Ердеш дізнався про це припущення на лекції Каца у Прінстоні і після лекції прийшов з доведенням теореми.




Джерела


субота, 19 жовтня 2013 р.

Мартін Гарднер

 21 жовтня2914 року   народився  американський математик Мартін Ґарднер  - письменник, популяризатор науки.

 Мартін Гарднер був ведучим рубрики математичних ігор і розваг журналу «Scientific American», в якій була представлена широкому загалу гра «Життя», яку в свій час вигадав  Джон Конвей, а також багато інших цікавих ігор, завдання, головоломки.


Відомий математик  був і автором  кількох фантастичних оповідань («Острів п'яти барв», «Нульсторонній професор»). Він коментував твори Льюїса Керолла  "Аліса в  країні чудес" . "Аліса у Задзеркаллі". 
Математик  вважав, що  цікавість є синонімом захоплюючого, цікавого в пізнанні, але чужого у розвагах.
"Серед творів Гарднера є філософські есе, нариси з історії математики, математичні фокуси і «комікси», науково-популярні етюди, науково-фантастичні розповіді, завдання на кмітливість.
Особливу популярність здобули статті та книги Гарднера з цікавої математики. Він опублікував більше 70 книг.
«Гарднерівський» стиль характеризують дохідливість, яскравість, переконливість викладу, блиск, парадоксальність думки, новизна і глибина наукових ідей, багато з яких запозичені з сучасних наукових публікацій і в свою чергу стали стимулом проведення серйозних досліджень, активного залучення читача до самостійної творчості."





Докладніше про Мартіна Гарднера можна прочитати тут:





 Відео про М.  Гарднера "Природа речей" англійською мовою тут:




пʼятниця, 9 серпня 2013 р.

"Матемагія" Артура Бенджаміна

Вміння виконувати швидкі обчислення перетворюєтьсмя  на мистецтво!
Знайомтесь- Артур Бенджамін - людина-калькулятор!




http://lampochkagori.ru/2011/12/creative-mathematician/
http://web-in-math.blogspot.com/2011/05/blog-post_24.html - Стенографія шоу.

У своєму яскравому шоу математик Артур Бенджамін наввипередки із командою калькуляторів підносить до квадрату трицифрові, числа, здійснює інші складні обчислення усно і вгадує дні народження присутніх. Як він це робить? Про це він розповість сам! Шоу математика увйшло у двадцятку найпопулярніших лекцій TED Talks. Шоу "Матемагія" займає 12-у сходинку. Його "Матемагія"   має 4, 9 млн. переглядів.
52-річний професор математики викладає у одному із американських коледжів. Він є спеціалістом в галузі комбінаторики. У 1989 році захистив дисертацію на тему "Turnpike Structures for Optimal Vaneuvers." Бенджамін має безліч титулів, нагород  і членств у найпрестижніших товариствах. Він займається популяризацією математики, створює науково-популярні фільми, читає лекції не лише у своєму коледжі, виступає на конференціях і є "ходячим калькулятором".
Цікаво, що, навчаючись на молодших курсах університету, Артур Бенджамін написав усі вірші до мюзиклу... Якого саме? Про це цікаво тут:



http://omia.livejournal.com/159085.html