Вміння працювати з підручником –
одна із важливих умов досягнення успіхів
у вивченні такого важкого предмету як математика. Але
вся проблема полягає в тому, що здебільшого учні, котрі переходять у 5 клас
після початкової школи працювати з підручником не вміють. Тому вже з 5 класу
доводиться вчити їх цьому виду роботи. А опрацьовування матеріалу з математики
має свої особливості. Адже для того, щоб зрозуміти математичний текст,
недостатньо лише простого перечитування та переказування його. Здебільшого учні
матеріал того чи іншого параграфу підручника з математики не читають і не
вчать. Їм здається, що того, що вони почули на уроці цілком достатньо. Іноді на
моє прохання підняти руку тим, хто бодай прочитав, ознайомився із змістом
заданого додому параграфу, на весь клас знайдеться 2-3 учні. Зрозуміло, що
таке ставлення, я би сказала, недбале, до опрацювання матеріалу
підручника з тієї чи іншої теми великою
мірою впливає на рівень засвоєння математики. Така робота повинна, на мою думку
практикуватись і на уроках. Бо саме на уроках вчитель може дати основні поради,
правила, як читати математичний текст, як навчитись виділяти головне і не пропустити
важливих моментів у тексті. Вчити цьому треба
під час вивчення не дуже складних тем. Для цього можна використовувати різні
прийоми. Це і читання вчителем тексту, окремих абзаців, в яких вчитель
підкреслює головну думку, виписування з тексту нових термінів, які
зустрічаються під час читання, відшукання у тексті відповіді на поставлені
учителем запитання або на запитання, які є у підручнику після тексту. Своїм
учням я часто пропоную таку вправу, як формулювання одного і того ж факту
різними способами. Наприклад, на рисунку зображена пряма і точка на прямій. Якими словами можна охарактеризувати
розміщення цієї точки і прямої?
- Пряма проходить через точку.
- Точка належить прямій .
- Точка лежить на прямій.
- Точка розміщена на прямій.
Так само можна пропонувати сформулювати
по-іншому запропоноване завдання з підручника. Вже у 5 класі учні мають знати,
що «обчислити» це те ж саме, що «знайти
значення виразу», і т.п. Важливо
звертати увагу на те, що в означеннях
того чи іншого математичного терміну, ( пізніше – теореми, аксіоми тощо) має значення
кожне слово, через те їх треба заучувати напам’ять дослівно, особливо це стосується
означень у геометрії. Учнів треба вчити наводити контрприклади, щоб вони бачили що не можна
опустити жодного слова. Іноді учні
питають: «А можна своїми словами сформулювати? Можна і треба, але при цьому
знову ж таки треба думати над кожним словом. «Своїми словами» - дуже корисний
прийом.
Ще один прийом, який я
використовую – розбиття правила на кроки:створення алгоритму. Для прикладу, у 6
класі вивчаємо додавання чисел з різними знаками. Правило звучить так: «Щоб
додати два числа з різними знаками, треба від більшого модуля відняти менший
модуль і перед результатом поставити знак числа, що має більший модуль». Розбиваємо
на кроки :
1. Підкреслюємо число з більшим
модулем.
2. Після знаку «=» ставимо знак
цього числа.
3. У дужках виконуємо дію віднімання
– від більшого модуля віднімаємо менший модуль.
А ще корисно запропонувати дітям сформулювати правило взяття в дужки.
А ще корисно запропонувати дітям сформулювати правило взяття в дужки.
Для кращого запам’ятовування алгоритмів дій з
раціональними числами
обов’язково «проговорюємо» ( самі собі пояснюємо) правила при
виконанні дій. Це потрібно робити як на уроці, так і вдома при виконанні
домашніх завдань. Таке вправляння не лише сприяє швидшому запам’ятовуванню, але й розвиває
математичну мову учня.
Немає коментарів:
Дописати коментар