18 лютого, напередодні Дня пам'яті героїв "Небесної сотні"... Линула, краяла серце лемківська пісня "Плине кача", з якою проводжали в останню путь героїв Майдану, тих самих перших ангелів, серед яких були і зовсім юні... Із сльозами на очах, затамувавши подих, діти слухали вірші, присвячені героям, пісні, не відривали очей від кадрів тих річної давності кривавих подій.. Які думки роїлись у їхніх голівках? Про що думав в ці хвилини кожний? Чи усвідомлюють вони, що є свідками героїчних сторінок нашої історії?
Назар Войтович (17 років, с. Травневе Збаразького району), Роман Гурик, Дмитро Максимов (19 років), Устим Голоднюк( м. Збараж), Василь Мойсей, Дмитро Пагор, Іван Тарасюк, Ігор Костенко, Олександр Плеханов, Сергій Байдовський... Небесна сотня, десяток юних ангелів...
Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь Твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
Оксана Максимишин-Корабель