Ось і закінчився навчальний рік. Попереду - ЛІТО! Попереду-КАНІКУЛИ!
До початку календарного літа лишалося три дні, і ми збиралися на зустріч з ЛІТОМ! А зустріли ми його у Карпатах!
Про подорож з ночівлею мої восьмикласники мріяли давно! Нарешті здійснилося. Шкода лишень, що не всі поїхали. Адже було весело, цікаво, пізнавально. За три дні стільки чудових місць, стільки цікавезної інформації, стільки вражень!
Перша зупинка - місто-фортеця Тустань
А ви бували у кімнаті Воєводи? А справжнісіньку воєводину булаву тримали в руці? А ми були і тримали!
На фортеці
Попили срібної води
Друга зупинка - водоспад Шипіт
Наступна зупинка -Колочава. Село, у якому десять музеїв, 20-и пам'ятників! Цілий день 31 травня ми провели тут. Але, напевно, все одно ще не побачили. І колись повернемось.
Світлина на згадку - із колочавською вчителькою.
Слухаємо розповідь про борців за Україну
У бункері групи Штаєра
В гостях у ведмедиків
На Синевирі
Ловимо форель і....їмо!
По дорозі додому
Наші амазонки-господині.Найвитриваліші! Жодного разу не застогнали. що їм важко.
Як у Стругацьких- пікнік на узбіччі...
Наш величезний фотозвіт про подорож можна переглянути тут:
Для мого 8-В дзвінок ще не останній! Це просто нагадування про те, що мої хлопці та дівчатка подорослішали ще на один рік, про те, що наступного року для когось із цих бешкетників шкільний дзвінок справді буде останнім, про те, що попереду веселе, наповнене пригод літо, про те. що можна на деякий час закинути подалі підручники, зошити, МАТЕМАТИКУ, все, що нагадує про школу, і поринути у ЛІТО!
Дорогі мої, вітаю із закінченням ще одного року навчання! Маєте ціле літо, щоб набратись сил, енергії, РОЗУМУ і стати серйознішими. Я вірю в вас!
Юля. не плач! Бережи сльози на наш випускний!
Нарешті дочекались результатів Міжнародного математичного конкурсу "Кенгуру-2016". Отримали сертифікати.
Найбліьше відмінних сертифікатів отримали учні початкової школи. У середній школі - сертифікати учасників та сертифікати, які засвідчують про добрий результат. Більш детальна інформація - пізніше. А поки що світлини юних математиків. Звісно, це не всі.
Мої.
Тарас Букса з 5-В класу - добрий результат. Молодець!
Мої - 8-В: Андрій Пазюк, Богдан Озерянець, Діана Сіра, Степан Гирила, Роман Подоляк, Влад Сов'як, Юра Шуліга, Олег Папка
Світлана Хмарук, Віталій Ловчук (приємно здивував),Соломія Рукавець
Марічка Сукач( добрий результат), Тамара Іваськів, Тарас Гарасимів ( добрий результат), Антон Волков (добрий результат), Андрій Антонюк, Катя Сиротинська, Оля Ференц.
8 квітня 2016 року відбулася Підсумкова учнівська конференція учасників експедицій Руху учнівської молоді "Моя земля - земля моїх батьків" та конкурсу пошукових та науково-дослідницьких робіт Всеукраїнської експедиції учнівської молоді "Моя Батьківщина -Україна". Гостей , учасників конференції приймала наша рідна 19-а школа. Мої восьмикласниками були не лише господарями, але й учасниками. Адже вони презентували свою роботу у напрямі "Духовна спадщина мого народу". Тема робота представленої на конкурс "У серці її була любов до Бога і України" про нашу краянку Стефанію Париллє. Робота зайняла перше місце на міському етапі і стала лауреатом на обласному. З презентацією виступили Володя Кіляр і Юля Гейна.
Учасники конференції
А 24 березня ми презентували результати нашого проекту для мешканців і гостей міста у бібліотеці №4 для дорослих, що на Бульварі Данила Галицького. На зустріч прийшли відомі люди Тернополя .
Фото на згадку
Карта Тернопільщини, яку вишивали наші попередники - дівчата з 11-Б (2012 рік випуску)
Сьогодні я хочу познайомити
вас і з творчістю української Коко Шанель. Так називають українську, французьку
і єврейську художницю – графіка, велику леді абстракціонізму Соню Делоне. Вас
здивувало те, що у блозі, який стосується математики і викладання математики
розповідь про художника? Побачивши роботи цієї незвичайної людини, ви одразу
зрозумієте, чому я розповідаю про неї. Мої восьмикласники уже познайомились із творчістю
В.Кандинського. Сьогодні – нова зустріч із прекрасним, не менш цікава.
Народилась Соня Делоне-Терк(
уроджена Сара Еліївна Штерн) у 1885 році
в м. Градижську на Полтавщині. Батьки дівчинки померли рано. і їїна виховання у
свою сім’ю забрав рідний дядько Анрі
Терк. Анрі Терк був юристом за освітою, практикував у петербурзі тому зміг дати
дівчинці прекрасну освіту ( так само він дав Сарі ім’я Соня Терк). Під час канікул Сара мала можливість
подорожувати по Європі, відвідувати відомі музеї у Франції, Німеччині, Італії.
Здібності до малювання помітив шкільний вчитель, і саме за його порадою дівчина
вступила в Академію витончених мистецтв Карлсрує. За два роки дівчина переїхала
у Париж, де продовжила своє навчання. Невдоволена академічною манерою
викладання, Сара багато часу проводить у музеях, студіях, художніх галереях.
входить у круги творчої радикальної французької молоді. В той час молода
художниця знаходиться під впливом творчості таких великих художників як Гоген,
Ван Гог.
У 23 роки Сара
виходить заміж за колекціонера, галериста Вільгельма Уде, який займався
примітивістами і сучасним живописом. Але незабаром Сара йде від нього і
виходить заміж вдруге за художника, графіка Робера Делоне. Саме цей творчий
тандем став основоположником абсолютно
нового стилю в образотворчому мистецтві – симультанізм (або орфізм – так його
назвав Гійом Аполінер). Живописною
мовою концентричних «сонячних кругів» цей стиль виражав динаміку руху, красу кольорових
співзвучностей. Соня Делоне належить до найбільших майстрів європейського
авангарду. На превеликий жаль, у в Україні, де вона народилась, немає жодної
роботи великої художниці. Твори
Делоне знаходяться в багатьох світових музейних зібраннях, в тому числі в Музеї
сучасного мистецтва в Парижі. Соня Делоне ніколи не забувала про край, який дав
їй життя та здатність бачити всі фарби світу. «Яскраві фарби я люблю, - писала
Соня Делоне в книзі спогадів із символічною назвою «Ми йдемо до сонця.» - Це
фарби мого дитинства, фарби України». Для України це важливо, оскільки Делоне
сама визнала коріння своєї творчості. Недаремно після її смерті польські газети
писали: померла видатна українка Соня Делоне. На її українськості наголошували
й французи, і лише українці нічого не знали про цю небуденну постать.
Померла 5 грудня 1979
року у Парижі.
Соня
Делоне-
Модельєр
Дизайнер
Книжковий ілюстратор
Писала картини, створювала моделі одягу та взуття,
малюнки до гральних карт, тюнінг автомобілів, театральні костюми, ткала килими,
ілюструвала книги. Тоді ж відкрила модний будинок Sonia, де продавала авторські
авангардні сукні і прикраси.
Соня
Делоне. Визнання.
У 1963 році Соня дарує Франції - Національному музею
Сучасного мистецтва - 117 власних робіт та робіт чоловіка. Через рік у Луврі
проходить презентація цього величезного дару, і Соня стає першою
жінкою-художником, чия персональна виставка у Луврі відбулася за життя.
У 1968 році деякі
костюми Делоне виявилися на аукціоні Sotheby's. У 1970 році президент Франції Жорж Помпіду придбав дві її картини
для Єлисейського палацу, а ще одну подарував президенту Нiксону пiд час
офiцiйного вiзиту до США.
У 1973 році отримує Гран-Прі міста Парижа за свою працю в
галузі мистецтва - вона стає кавалером Мистецтв і Літератури.
У 1975 році за великий внесок в французький
абстракціонізм Соня Делоне стала офіційним кавалером Почесного легiону.
Створила проект афiшi ЮНЕСКО для Мiжнародного року жiнок.
«Я була захоплена
чистими кольорами, кольорами мого дитинства – України. Вони завжди нагадують
мені сільські весілля у моїй країні, коли зелені i червоні шати, декоровані
багатством стяжок, кружляли у вихорі танцю». Соня Делоне. Спогади.
Гадаю, вас зацікавила моя розповідь про цю дивовижну
жінку. Точніше. початок розповіді. А найцікавіше у посиланнях.
