Погляд на рідне місто очима математика

Люблю гуляти рідним містом, особливо його старими вулицями. Але щораз ловлю себе на думці, що іноді якось дивно  дивлюсь на Тернопіль. Скрізь ввижається математика, точніше геометрія, а ще точніше - симетрія. Хоча, як писав Г. Вейль, краса тісно пов'язана із симетрією. А місто наше справді красиве. І, безперечно, його прикрашають старі будівлі. які не тільки красиві, а й дихають історією. Отож , занесло мене якось на вулицю Князя Острозького.
 Так от на цій вулиці зберігся один з давніх будинків, який нерозривно зв'язаний з минулим Тернополя. Це "заведєніє" ( так його ще й досі називають старожили міста), або "фундація Князя Острозького. У вересні 1570 року Князь Острозький. який успадкував місто після одруження із Софією Тарнавською, видав грамоту, в якій говорилося, що при церкві Різдва Христового має бути шпиталь для бідних. Завдяки цій грамоті у місті виникло братство, яке, крім церковних справ, займалося шкільництвом, опікунством над згаданим шпиталем. У 1883 році шпитальний фонд було віддокремлено від церкви і утіорено фундацію під назвою "Заведєніє фундації  Констянтина князя Острозького в Тернополі". Виникла потреба будівництва власного будинку для утримання хворих і перестарілих міщан.
12 травня 1886 року, до 360 річниці від дня народження К. Острозького, це "заведєніє" урочисто відкрили. У цій гарній двоповерховій кам'яниці була також домашня каплиця з різьбленим вівтарем Пречистої Діви. Тоді у фундації утримувалися 22 старці, яких доглядали сестри-служебниці Непорочної Діви Марії, спроваджені із Жужеля, що на Львівщині, священником В. Громницьким. Сестри опікувались і сиротинцем, який ще відомий під назвою "Сирітський захист".

 Ще один будинок, який заслуговує на увагу  з погляду симетрії - будиок Тернопільської обласної філармонії.  У 60-х роках двадцятого століття волелюбні ідеї Шевченкового "Кобзаря"сколихнули Галичину. Народно-культурний рух не оминув і Тернополя.  Зародком нової міщанської організації "Міщанське братство" став чоловічий міщанський хор під керівництвом Івана Чубатого. Восени 1903 року урочисто освятили оселю "Міщанського братства" - будинок, який почали будувати навесні 1903 року. Це був доволі просторий будинок із сценою, великою залою, гардеробом, допоміжними кімнатами. Він на довгі роки став культурним центром у місті. На сцені будинку "Міщанського братства" співала Соломія Крушельницька, Богдан Лепкий читав "Мазепу", співав відомий на той час оперний співак Михайло Голинський...У повоєнні роки приміщення використовувалось як міський будинок культури, де діяла також бібліотека. На початку 60-х років сюди перейшла Тернопільська обласна філармонія.

 Отож, дорогі мої, беріть із собою фотоапарат і шукайте симетрію рідного міста)))
Далі буде...