У кожного є мрія... І кожен хоче, щоб вона обов'язково здійснилась. А щоб мрія здійснилась, вона повинна бути крилатою. Крила теж бувають різні - великі і маленькі, пташині і метеликові. Але всі вони - летючі... І всі вони несуть дитячі таємні мрії у небесну блакить. І тоді ці мрії обов'язково збуваються. Володя розповідав, що чув легенду про те, що коли нашептати метеликові свою найзаповітнішу мрію, він понесе її до неба. Метелик уже не повернеться, а мрія здійсниться. Красива легенда... Треба тільки повірити у свою мрію, і вона стане дійсністю. Адже "все, що існує на світі, колись було мрією", - казав К. Сендберг. І якщо хочеш, щоб мрія збулася, борися за неї, дай їй крила.
Про що мріють сьогоднішні діти, зокрема мої семикласники?
-"Я мрію бути щасливою".
-"Моя найзаповітніша мрія - щоб закінчилась війна і всі жили щасливо".
-"Я мрію, щоб в Україні був мир і всім добре жилося".
-"Я мрію подорожувати по різних країнах".
-"Я мрію побувати у Європі".
-"Я мрію, щоб усі були здорові і був мир".
...
Діти XXІ століття мріють про мирне небо над своєю Україною...Про це вони написали на витинанкових крилах своїх мрій.
Пам'ятай: "Кожна мрія тобі дається разом із силами, необхідними для її здійснення. Однак тобі, можливо, доведеться для цього потрудитися ". Річард Бах
18 лютого, напередодні Дня пам'яті героїв "Небесної сотні"... Линула, краяла серце лемківська пісня "Плине кача", з якою проводжали в останню путь героїв Майдану, тих самих перших ангелів, серед яких були і зовсім юні... Із сльозами на очах, затамувавши подих, діти слухали вірші, присвячені героям, пісні, не відривали очей від кадрів тих річної давності кривавих подій.. Які думки роїлись у їхніх голівках? Про що думав в ці хвилини кожний? Чи усвідомлюють вони, що є свідками героїчних сторінок нашої історії?
Назар Войтович (17 років, с. Травневе Збаразького району), Роман Гурик, Дмитро Максимов (19 років), Устим Голоднюк( м. Збараж), Василь Мойсей, Дмитро Пагор, Іван Тарасюк, Ігор Костенко, Олександр Плеханов, Сергій Байдовський... Небесна сотня, десяток юних ангелів...
Мамо, не плач. Я повернусь весною. У шибку пташинкою вдарюсь Твою. Прийду на світанні в садок із росою, А, може, дощем на поріг упаду. Голубко, не плач. Так судилося, ненько, Вже слово, матусю, не буде моїм. Прийду і попрошуся в сон твій тихенько Розкажу, як мається в домі новім. Мені колискову ангел співає I рана смертельна уже не болить. Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває Душа за тобою, рідненька, щемить. Мамочко, вибач за чорну хустину За те, що віднині будеш сама. Тебе я люблю. I люблю Україну Вона, як і ти, була в мене одна.
Сьогодні зібрали ще одну коробку з гостинцями і подарунками для героїв АТО. Хочемо, щоб наші подарунки швидше доправили до адресатів. Листи бійцям, 33 валентинки-витинанки від Софійки Шишковської, 22 мотані обереги від Юлі Гейни, солодощі, малюнки, теплі шалики, серветки - все це зібрали цього разу ми у нашій посилці.
Учора знову на повну силу кипіла робота у нашій "Майстерці". Адже завтра День Святого Валентина. Тож ми хочемо порадувати наших захисників подаруночками до цього свята. Ми знаємо, що там на Сході - на передовій чи у шпиталях - їм дуже важлива дитяча підтримка. Тож вчора ми знову дружно зібрались у нашій класній майстерні подарунків, щоб творити дива. Незабаром наші валентинки, фенічки, ангелики, лялечки, листи відправляться з О. Іваном Гунею до своїх адресатів.
Цього дня народилось12 ангелят, чотири лялечки-берегиньки, 16 валентинок-витинанок, 32 фенічки (22 з них сплела Софійка Попів!) і купа листів!
