четвер, 29 травня 2014 р.

Пам'ятаємо... Майдан, що змінив нас

Під час подорожі Шевченковими стежками ми побували у музеї Юліуша Словацького. У музеї відкрито залу пам'яті героїв Небесної сотні. Затамувавши подих, мої діти розглядали речі захисників України. Що творилось у дитячих  душах? Чому і на долю їхнього покоління випало таке страшне випробування? Чому гинуть такі молоді, повні сил люди, яким жити і жити? Тисячі "Чому?"


У цих очах дитяче запитання:"Чому?"





ВІчна пам'ять Героям! Герої не вмирають





Наталія Крісман

НАЦІЯ ГІДНОСТІ
Плине
Рікою вже
Кров Україною,
Сипле
Арештами
"Суд інквізиторів",
Брат
На Грушевського
З кулею стрінувся -
Гідності
Лицарем
Став для Історії .

Небо
Журилося
Злетом обірваним
Крил,
Що свободою
Прагли святитися,
Сина,
Що страх свій
Поборював вірою
В те,
Що народиться
Нація Гідності...

Рани
Зализують
Димом Майдановим
Ті,
Хто лишились
На відстані пострілу.
"Господи,
Змилуйся!" -
В небо доноситься,
Слізоньки
Мамині
В земленьку бризнули...

Понад
Могилами
Серце - мов горлиця,
Небо
Зсудомлене
Скоро розвидниться...
Знаєм вже,
Хто ми є -
Нація Гідності,
Більше
Не скоримось,
Стали ми вільними !!!


Розмова з Шевченком


Тарасе, плачеш разом з нами...
На домовини впали матері.
Ну як же так? В твій час було те ж саме,
Й тепер могили свіжі на землі.

Кобзарю, вбили вірменина.
Він, як молитву твій "Кавказ" читав.
Заплакала за ним вся Україна.
А кат московський руки потирав...

Забрали все. Ще й насміхались з Тебе.
До "Заповіту" втерли кірзяки.
Продали землю, ще хотіли - небо,
На Храмах наших ставили зірки.

А ти хотів, щоб квітла Україна.
Вона й цвіла за владним парканом.
А наша поселялася родина
На цвинтарях новеньких за селом.

В ту ніч, Тарасе, я не спав. Молився.
І дзвін Михайлівський просив: не руш!
В ту ніч у ката біс вселився,
Його купили за великий куш.

Тебе віддали у солдати.
Нам снайпер в голову стріляв...
Скажи, Кобзарю, мушу знати,
Хто нам недолю таку дав.

... Врага не буде супостата
Скажи, коли? Скажи мені.
Коли ж то будуть син і мати
вже на оновленій землі.
Оксана Максимишин-Корабель.

26 лютого 2014 р.

вівторок, 27 травня 2014 р.

Результати "Кенгуру"-2014

Нарешті дочекались результатів "Кенгуру". Моїх учнів у березневому Міжнародному етапі брали аж двадцять троє. Це учні 5-Б, 6-В і 6-Б, 8-Б та 10-б класів.   П'ять учасників отримали сертифікти з добрим результатом, набравши 48-52 бали. Це Гнатюк Настя з 5-Б, Богдан Озерянець,  Роман Подоляк з 6-В, Катя Сиротинська із 6-Б, Настя Макар із 8-Б. Молодці!
 А взагалі , у березневому "Кенгуру" взяли участь 144 учасники із нашої школи. Відмінні сертифікати отримали дві дев'ятикласниці - Марічка Пелих і Віка Машталер  та троє учнів початкової школи.

Діана Піх і Настя Гнатюк з 5-Б


Катя Сиротинська, Тамара Іваськів, Юля Ясинчук з 6-б

Богдан Озерянець, Роман подоляк, Діана Сіра,
 Олег Папка, Артем Камуля, Юра Шуліга - мої, з 6-В


Влад бере автографи)))


Ось і нову головоломку склали - подарунок від "Кенгуру"
А першою все одно склала головоломку Настя Гнатюк! Молодець!


Інна Фартушинська, Оля Масна, Іра Галещук із 10-Б

Віка Демків - моя, із 6-В


неділя, 25 травня 2014 р.

Наша подорож Шевченковими стежками


18 травня ми побували у подорожі Шевченковими стежками  . Цього разу наш маршрут проліг від Тернополя до Кременця, а з Кременця - через Вишнівець і Збараж. Про те. що Тарас Шевченко був у Почаєві свідчать відомі його картини із зображенням Почаївської лаври. До Почаєва ми обов'язково ще поїдемо. А от про Кременець Кобзар згадує у своїх творах. Про це ми дізнались під час години спілкування. Достеменно невідомо, чи справді був Тарас Григорович у Вишнівці та Збаражі, але подорожуючи до Почаєва, він не міг їхати іншими шляхом як через ці два населені пункти.  Тож на меморіальній дошці, яка встановлена на Вишнівецькому Палаці, згадується, що в ньому зупинявся Шевченко.
У палацовому парку збереглась кам'яна лавка, на якій начебто любив сидіти поет. Тож ми теж дружно посиділи на ній.


 Може, когось це надихне і він теж почне писати вірші. У старовинному Кременці ми побували у музеї польського поета Юліуша Словацького, який народився у Кременці у 1809 році . Ці два поети не були знайомі. не зустрічались, але обидва були пророками у своїй Вітчизні.

Біля музею Юліуша Словацького



                                      

Портрет Юліуша Словацького у дитинстві

На горі Боні ми слухали розповідь про історію міста Кременець






У музеї Юліуша Словацького


Герб родини Словацьких

Цікаво було у Вишнівецькому палаці та у Збаразькому замку.









 У Збаразькому замку






Багато світлин тут:
https://vk.com/album81443393_195680617
А подорожуємо ми як завжди із  Мовним центром Юлії Костюк
http://smart-center.com.ua/






четвер, 22 травня 2014 р.

Родинне свято - "три в одному"


Цього року ми Свято Матері відзначили по-особливому, не у звичному форматі. Ми поєднали три свята в одному. І, здається, свято вдалось. Ми привітали мам і бабусь, розповіли про святкування Свята матері у світі і в Україні, про історію його виникнення.  А оскільки цей рік оголошено Роком Тараса  Шевченка, то саме на цьому святі ми презентували наш Арт-бук "Шевченкові пісні", адже Тараса Григоровича Шевченка по праву можна вважати співцем родини, матері, жінки. Його "Садок вишневий коло хати" - справжній гімн українській родині. Наші батьки із задоволенням слухали вірші Кобзара, покладені на музику, ті. які давно стали народними. Їх читали і співали учні нашого класу. Цього разу  на сцену співати Шевченка вперше вийшов ансамбль хлопців, а точніше -хор-, бо співали усі разом "За байраком байрак". Андрій Пазюк виконав  мелодію "Реве та стогне Дніпр широкий" на трубі. Як завжди чудово співали дівчатка. У їхньому виконанні та у супроводі Євгена Мироновича, який грав на баяні, прозвучали Шевченкові пісні "Зацвіла в долині червона калина", "Зоре моя вечірняя", "Плавай, плавай , лебедонько",  "Садок вишневий коло хати", "Якби мені черевики" ( виконала Надя Щур). Чудово читали вірші Діана Сіра,  Юля Максимів, Юра Каракуць, Владик Когут, Юля Гейна, Віка Демків, Юля Вуйчик.
 Ми вже зробили дванадцять сторінок арт-буку, в яких використали малюнки Олега Папки, Степана Гирили, Софійки Шишковської. Одну сторінку зробили Надя Щур із мамою. Сподіваємось, що після нашого свята, батьки долучаться до створення наступних сторінок, адже пісень у Тараса Шевченка дуже багато. А ми далі продовжимо їх вивчати.
А наступним сюрпризом для батьків була "подорож у Францію". Привітання французькою підготували учні з допомогою вчительки французької мови Руслани Вікторівни. Особливо усім сподобалась пісня, а також вірші-вітання, які читали учні. А батькам підготували книжечки з перекладом віршів, де було вказано імена їхніх дітей і вірші, які вони читали. На завершення свята усі разом заспівали пісню, присвячену батькам "Батьки мої".



















Усі світлини із свята тут.