Про роботу учнів з підручником

Вміння працювати з підручником – одна із важливих умов досягнення  успіхів у вивченні такого важкого предмету як математика.  Але вся проблема полягає в тому, що здебільшого учні, котрі переходять у 5 клас після початкової школи працювати з підручником не вміють. Тому вже з 5 класу доводиться вчити їх цьому виду роботи. А опрацьовування матеріалу з математики має свої особливості. Адже для того, щоб зрозуміти математичний текст, недостатньо лише простого перечитування та переказування його. Здебільшого учні матеріал того чи іншого параграфу підручника з математики не читають і не вчать. Їм здається, що того, що вони почули на уроці цілком достатньо. Іноді на моє прохання підняти руку тим, хто бодай прочитав, ознайомився із змістом заданого додому параграфу, на весь клас знайдеться 2-3 учні.  Зрозуміло, що  таке ставлення, я би сказала, недбале, до опрацювання матеріалу підручника з тієї чи іншої теми  великою мірою впливає на рівень засвоєння математики. Така робота повинна, на мою думку практикуватись і на уроках. Бо саме на уроках вчитель може дати основні поради, правила, як читати математичний текст, як навчитись виділяти головне і не пропустити важливих моментів у тексті. Вчити  цьому треба під час вивчення не дуже складних тем. Для цього можна використовувати різні прийоми. Це і читання вчителем тексту, окремих абзаців, в яких вчитель підкреслює головну думку, виписування з тексту нових термінів, які зустрічаються під час читання, відшукання у тексті відповіді на поставлені учителем запитання або на запитання, які є у підручнику після тексту. Своїм учням я часто пропоную таку вправу, як формулювання одного і того ж факту різними способами. Наприклад, на рисунку зображена пряма і точка на  прямій. Якими словами можна охарактеризувати розміщення цієї точки і прямої?

- Пряма проходить через точку.

- Точка належить прямій .

- Точка лежить на прямій.

- Точка розміщена на прямій.

Так само можна пропонувати сформулювати по-іншому запропоноване завдання з підручника. Вже у 5 класі учні мають знати, що  «обчислити» це те ж саме, що «знайти значення виразу»,  і т.п. Важливо звертати увагу на те, що  в означеннях того чи іншого математичного терміну, ( пізніше – теореми, аксіоми тощо) має значення кожне слово, через те їх треба заучувати напам’ять дослівно, особливо це стосується означень у геометрії. Учнів треба вчити наводити  контрприклади, щоб вони бачили що не можна опустити жодного слова.  Іноді учні питають: «А можна своїми словами сформулювати? Можна і треба, але при цьому знову ж таки треба думати над кожним словом. «Своїми словами» - дуже корисний прийом.

Ще один прийом, який я використовую – розбиття правила на кроки:створення алгоритму. Для прикладу, у 6 класі вивчаємо додавання чисел з різними знаками. Правило звучить так: «Щоб додати два числа з різними знаками, треба від більшого модуля відняти менший модуль і перед результатом поставити знак числа, що має більший модуль». Розбиваємо на кроки :

1. Підкреслюємо число з більшим модулем.

2. Після знаку «=» ставимо знак цього числа.

3. У дужках виконуємо дію віднімання – від більшого модуля віднімаємо менший модуль.
 А ще корисно запропонувати дітям сформулювати правило взяття в дужки.

Для кращого запам’ятовування алгоритмів дій з раціональними числами  обов’язково «проговорюємо» ( самі собі пояснюємо) правила при виконанні дій. Це потрібно робити як на уроці, так і вдома при виконанні домашніх завдань. Таке вправляння не лише сприяє швидшому запам’ятовуванню, але й розвиває математичну мову учня.