Ну от, пролунав сьогодні і для моїх діток останній шкільний
дзвінок. Востаннє… «Щоб не плакать, я сміялась…»
P.S.Дорогі мої , ви сьогодні питали
мене,чому я не плачу (зазвичай на святі останнього дзвоника усі плачуть – діти,
батьки , вчителі). Навіть не знаю, що вам сказати, дорогі мої. Можливо тому, що
сьогодні я бачила щасливі ваші обличчя, ваші і ваших рідних, найдорожчих батьків.
Адже сьогодні ви прощались із дитинством, школою (це справді трішки сумно, адже
дитинство не повертається). Але у вас попереду – юність, така незнана,
прекрасна! Сум помаленьку розтане, як ранковий туман, залишаться лише гарні,
теплі спогади про шкільне життя, про друзів, про вчителів. Сьогодні ви
танцювали з батьками шкільний вальс, а я тішилася, дивлячись на вас. Які ви
чудові! Дорогі мої, любіть своїх батьків, бережіть іх.
Ми зібрались у класі на наш останній урок. Родиною. За цих
сім років ми стали справді родиною. Щасливою!
Тож не сумуйте! Усміхайтесь! Радійте життю!
Я люблю вас, 11-А!
А завтра ми зустрічаємось о17.00 у школі!
Столько вышивки на одежде! Красиво. Но такие вольности же не могут быть школьной формой. Или на последний звонок допустимо все?..
ВідповістиВидалитиМне интересно, так как через год сама выпускаю...
Галина Станиславовна! У нас это не вольности. У нас каждая школа, дети, родители на первый и последний дзвонок , а также на государственные праздники , религиозные одевают украинскую традиционную одежду, или в современном решении. Школьная форма- повседненвная одежда. Но не во всех школах обязательная, не во всех школах одного цвета. Вот такое буйство красок и настроения! С окончанием учебного года Вас! Мы - уникальные! Чего и вам всем желаем.
ВідповістиВидалити