Добігає до кінця ще один навчальний рік. Дописуємо останні контрольні. Ще трохи і почнуться довгождані літні канікули. Готуємось до підсумкової у 5-6 класах. Діти потомлені, як, зрештою, і вчителі. Тож буває важкувато втримати увагу, заклики бути уважними частенько тануть безслідно у повітрі, як сніжинки у весняних калюжах.
Урок у 6-А почався із задачі: "Квадрат поділили на 5 рівних прямокутних смужок, периметр кожної 15, 5 м . Який периметр квадрата?" ( до слова, ту ж саму задачу було запропоновано у 5-В класі, тільки з числом 150).Чули би ви, скільки різних версій було висунуто! А головну висунула Яринка Дригуш. Молодець! Респект! Отож на одній задачі повторили і периметр прямокутника та квадрата, і площі цих фігур, дії із дробами, розв'язування задач з допомогою рівнянь. А ще проаналізували той факт, що площа фігури дорівнює сумі площ фігур, на які вона розділяється, а от периметр аж ніяк не дорівнює сумі периметрів. Ось така цікава штука. Спростували версії тих, хто висунув гіпотезу :"Помножимо периметр на 5!"
А далі так непомітно згадали про "Чорний квадрат". Чули? Чули, що то дуже дорога картина. Почалося жваве обговорення на кшталт "я намалюю такий квадрат і стану відомим", "а я чула, що дуже багато хто підробляє цю картину" ну і так далі...
А далі ...було цікаво. По-перше, Яна Сидор і Катя Вербіцька, як завжди, виступили у своєму, лише їм притаманному, стилі із презентацією про відомого українського художника Казимира Малевича. Цей дует завжди вишукує цікавинки. Молодці! А потім їхню розповідь грунтовно доповнила Яринка Дригуш! Вона так захоплююче розповідала про художника, про його дитячі і юнацькі роки , проведені в Україні на Харківщині, про те, як заборонялися його картини, про...Це можна було заслухатися! Ну а на завершення виступ Марічки Колісник - це був надзвичайний сюрприз для мене і для всіх. Вона підготувала розповідь про супрематизм, авангардизм(!), але не це головне. Марічка створила свою картину у стилі супрематизму, яку назвала "Танок двох". Я знала, що Марічка займається у художній школі, і що її малюнки надзвичайно колоритні, але щоб таке...Я не мистецтвознавець, але мене зворушило..Кожен із виступаючих зірвав сьогодні аплодисменти. Ці діти, швидше за все, не мріють стати математиками, у них інші мрії.
Але сьогодні ці діти 21 століття побачили, що, на перший погляд, найпростіші речі, можуть мати глибокий зміст, що кожна людина по-різному бачить світ, що проста геометрія насправді може бути прекрасною і загадковою. Дякую вам, діти за урок!
А тут коротеньке інтерв'ю з Марічкою Колісник
А наостанок подивилися фрагмент із фільму.
Немає коментарів:
Дописати коментар