Місце зустрічі незмінне- актова зала рідної Тернопільської школи №19. Сюди багато років поспіль злітаються як птахи до рідного гнізда її випускники. У нашому місті небагато шкіл, у яких збереглася ця прекрасна традиція - зустріч шкільних друзів. Нема, напевно, такого, хто б через багато років не захотів знову пройти коридорами, по яких бігав або поважно проходжувався у шкільні роки, посидіти за партою ( на якій, до слова, часом тихенько, аби вчитель не побачив, писалися шпаргалки перед контрольною), заглянути у спортивну залу, де ганяють м'яча такі ж хлопчаки, які так само не поспішають на наступний урок у актову, де вперше вийшов на сцену і хвилювався, виступаючи перед глядачами ... Усе це було так давно, а ніби вчора...
І скільки б не пройшло років-5, 10, 20, а то і всі 35, - нас тягне , манить туди, де пройшло наше дитинство. Отак і цього разу зібралися випускники, аби зустрітися із друзями-однокласниками, вчителями. Як завжди переповнена зала, як завжди - тепла, особлива атмосфера. Сьогодні- усі діти, без імен-по-батькові . Сьогодні усі -учні, безтурботні і щасливі.
Так важко розлучатись з вами,
Але зустрінемось за рік ми знову.
Не розірвавши дружбу і роками,
збудуємо ми долю нову...
Ми вам говоримо "щасти!"
На всіх життєвих перегонах,
Нових вам днів, нових щасливих літ.
Живе між вами хай любов і згода.
Хай душу завжди осяває мрія,
Хай будуть діти. внуки біля вас,
Любові, віри вам, надії,
З роси й води вам нині, в добрий час.
Немає коментарів:
Дописати коментар