1673 року (за деякими даними - 1674 року) німецький математик Готфрід Вільгельм фон Лейбніц сконструював свою
обчислювальну машину. На відміну від Паскаля, Лейбніц використав у своїй машині циліндри,
а не коліщатка та приводи. На циліндри було нанесено цифри. Кожен циліндр мав дев'ять
рядків виступів та зубців. При цьому перший ряд мав один виступ, другий ряд — два виступи і
так до дев'ятого ряду, який мав відповідно дев'ять виступів. Циліндри з виступами були пересувними, оператор надавав їм певного положення.
Машина Лейбніца, на відміну від підсумовуючої машини Паскаля, була значно складнішою за
конструкцією. Вона була здатна виконувати не тільки додавання та віднімання, але й
множення, ділення та обчислювання квадратного кореня.
З 1928 по 1978 рік у СРСР випускалась обчислювальна машина - арифмометр. Цей пристрій отримав у народі назву "Залізний Фелікс". Його виробляли на заводах обчислювальних машин Курська, Пензи, Москви. Цей рахувальний апарат належить до арифмометрів Однера. Він дозволяє здійснювати дії додавання, множення, ділення і віднімання. У його механізмі був використаний дуже простий і в той же час надійний транспортний механізм каретки, як у друкарськиїх машинках, причому цей механізм відрізнявся від західних аналогів. Арифмометр дозволяв обчислювати числа до 9 знаків і отримувати відповідь числами довжиною до 13 знаків, а при ділення до 8 знаків.
Ось як, наприклад можна додавати з допомогою цього арифмометра:
Виставити на важелях перший доданок.
Повернути ручку від себе (за годинниковою стрілкою). При цьому число на важелях вводиться у лічильник сумування.
Вставити на важелях другий доданок.
Повернути ручку від себе. При цьому число на важелях додається до числа у лічильнику сумування.
Результат додавання - на лічильнику
Попередник "Залізного Фелікса" - арифмометр Однера був сконструйований жителем Петербурга Вільгодтом Однером у 1890 році. Він із своїм компаньйоном налагодив їх випуск - по 500 штук на рік. До 1914 року у самій лише Росіїї їх кількість перевищувала 22 тисячі. У першій половині 20-го століття ці арифмометри були чи не єдиними механічними математичними машинами, що користувались широким попитом у найрізноманітніших галузях діяльності.
Вільгодт Однер |
Коли у 1929 році випустили "Залізного Фелікса", він заполонив майже всі контори.
Розв'язання однвєї цікавої задачі для восьмикласників. Хоча.. Не тільки для восьмикласників.
Умова задачі
На стороні паралелограма АВСD взято точку Е, так що АЕ=4, ЕD=5, DВ =13. Знайти площу паралелограма і довести що трикутник ВЕD - прямокутний.
Галина Михайловна, обратились ко мне только что с такой задачей (геометрия, 8 класс). На стороне АD параллелограмма АВСD взята точка Е так, что АЕ = 4, ЕD = 5, ВD = 13. Докажите, что треугольник ВЕD прямоугольный, и найдите площадь параллелограмма. Я решила, что BE=12, а площадь 108. Вот только не соображу, как лучше доказать, что BED прямоугольный. Как бы вы сделали? Вроде легко, но что-то смущает...
ВідповістиВидалитиГалина Станиславовна! Ну и задачка. Ничего лучшего и проще я не придумала, как воспользоваться координатно-векторным методом. Но... красивая задачка. Вы нашли другой способ? Решение даю тут на фото.
ВидалитиГалина Михайловна, понимаю суть вашего метода, правда по условию точка Е на стороне AD. Однако ещё один нюанс - векторы в 8 классе не проходят (точнее проходят в конце учебного года, а не сейчас). Я нигде не нашла АВТОРСКОЕ решение к этой задаче, однако она приводится во всех зачетах и контрольных работах по геометрии 8 класса. Задача и правда красивая. Попытаюсь оформить её вашим способом. Большое спасибо за подсказку и внимание.
ВидалитиТочно, точка Е на АD. Простите, не досмотрела))) В этом случае можно осями взять DB и DA.
Видалити